Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входа

Логін:
Пароль:

Поиск

Календар

«  Квітень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930






 

Музей волинської ікони

 

Мій профіль | Реєстрація | Вхід
» 2015 » Квітень » 15 » Воскресіння Христове, Пасха, Великдень
Воскресіння Христове, Пасха, Великдень
11:39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Воскресіння  – Зішестя до аду

 Перша половина XVIІ ст.

 Дерево, левкас, темпера, золочення

 Походить з каплиці Покладення Ризи Богородиці с. Прохід Ратнівського району.

Експонується у Музеї волинської ікони

 

Усі чотири євангелісти сповіщають про воскресіння Ісуса Христа як про факт зникнення тіла Спасителя з гробу, виявлений жінками-мироносицями, тому в ранньохристиянські часи Воскресіння зображувалося сценою приходу жінок із наповненими миром посудинами до гробу і ангела, який сповіщає, що Христос воскрес.

Але у ІІ ст. став відомим літературний твір, названий «Євангелієм Никодима». Візантійське християнське мистецтво, спираючись на це апокрифічне «Євангеліє» (визнане Церквою допустимим для домашнього читання), виробило іконографію образу «Зішестя до аду». У ньому у чіткій формі передано зміст Воскресіння Христового: перемогу над смертю і спасіння віруючих від тління й пекельної безодні. З Візантії цей сюжет прийшов на Русь. Зберігся, зокрема, у розписах Софії Київської.

Волинський образ із с. Прохід  відзначений непровінційною вишуканістю і святковою піднесеністю містичного дійства. У композиції візантійського канону відчувається відблиск культури Ренесансу. Автор ікони професійно володів технікою «сфумато», коли на основу темперного живопису наносилися тонкі шари кольорових лаків або олійних фарб, чим досягалися ніжні напівтони у передачі об’єму на ликах святих.

У верхній частині зображено гори – умовне позначення тверді земної, а прірва між ними – безодня пекла. У центрі композиції над дверима аду стоїть Цар слави – воскреслий Христос. У лівій руці Він тримає білий сувій, правою – підіймає з аду Адама. Лик праотця виражає здивування і захоплення, викликані силою Ісуса. Христос сповнений співчуття і всепрощення. Зліва від Нього праматір людська Єва у глибокій духовній напрузі й надії чекає своєї черги на воскресіння.

У роздумах про чудо воскресіння, яке щойно сталося, стоять царі Давид і Соломон, пророк Мойсей зі скрижалями Закону, за ними – «подвижник пустелі» Іван Предтеча. Лики і голови на задньому плані передають незлічиму кількість воскреслих.

Червоний колір хітону Ісуса символізує страдницьку жертву, принесену для спасіння роду людського. Його золотистий гіматій  передає Божественність Спасителя.  Мандорла  навколо постаті Спаса є «світлом від світла», яке Ісус Христос приніс у пітьму аду.

Між скелями на обрії зображено замок із червоними і зеленими дахами. Це водночас образ старозавітного і небесного Єрусалиму, символу Раю. У цьому зображенні, можливо, використано улюблений мотив волинських іконописців - замальовок українського міста-фортеці.

Переглядів: 302 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2017