Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входа

Логін:
Пароль:

Поиск

Календар

«  Квітень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930






 

Музей волинської ікони

 

Мій профіль | Реєстрація | Вхід
» 2015 » Квітень » 7 » Цікаво знати: 7 квітня - Благовіщення Пресвятої Богородиці
Цікаво знати: 7 квітня - Благовіщення Пресвятої Богородиці
08:53

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ікона «Благовіщення»

1693 р.

З церкви Успіння Пресвятої Богородиці  с. Баїв Луцького району.

Матеріал, техніка: дерево, левкас, темпера, золочення, гравіювання.

Експонується у Музеї волинської ікони.

7 квітня  відзначається  одне з дванадцяти найбільших свят візантійського літургійного  року – Благовіщення Пресвятої Богородиці. В основі свята — «блага вість» архангела Гавриїла Діві Марії (звідси і Благовіщення) про народження у неї божественного немовляти, Спасителя роду людського.  (Лк 1, 26-28). У перші століття християнства це свято вважалося Господнім, як на Сході, так і на Заході. На це вказують його первісні назви: Христове Зачаття, Благовіщення про Христа, Початок відкуплення, Благовіщення, Благовіщення ангела Марії. У VII ст. утверджується сьогоднішня назва для всієї Східної Церкви: Благовіщення Пресвятої Богородиці, а саме свято належить до Богородичних.

Найдавнішими образами Благовіщення є фрески у давньоримських катакомбах, зображення на ранньохристиянських саркофагах і мозаїках церкви Марія Маджоре в Римі. В усі часи тема «Благовіщення» була популярною не тільки в іконописі та монументальному живописі, але й у мініатюрах рукописів, скульптурі, шитті та різьблені іконостасів.

На Волині зображення Благовіщення бачимо у празниковому ряді іконостасів, у клеймах царських врат, на окремих іконах та дияконських вратах. У збірці Музею волинської ікони зберігається ряд ікон Благовіщення Пресвятої Богородиці XVII - XVIII ст., виконаних у темперній і олійній техніці. Серед них особливою майстерністю вирізняється ікона з  храму  Успіння Пресвятої Богородиці з с. Баїв Луцького району, яка була передана до музею церковною громадою у 2008 році. На іконі дія відбувається в покоях Марії. Богородиця зображена на тлі  балдахіна-ківорія  перед  столом з розкритою книгою. Витоки цієї іконографії пов’язані з Євангелієм псевдо-Матвія (6,7-9), яке розповідає, що під час явлення архангела,  Марія читала Святе Писання, найвірогідніше пророцтво Ісаї «Ось Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть  ім’я Йому: Еммануїл» (Іс. 7,14). Розкритою долонею правої руки Вона приймає Благу звістку архангела Гавриїла, який зображений на хмарині, як вісник неба,  з традиційною гілкою  білих лілій в руці – символом чистоти і непорочності Богородиці. Присутність небес передана золотим тлом та голубом – Духом Святим, який сходить у променях світла.  Тут бачимо дію Пресвятої Трійці у найглибшому значенні її таїнства: волю Всевишнього Отця сповіщає Архангел Гавриїл, Син Божий втілюється в лоно Богородиці, а чудесне воплочення проводить Святий Дух.

Іконописець збагачує колористичне рішення композиції широкою гамою відтінків, завдяки чому форма тіла чи бганки одягу набувають м'якої пластичності і тонального багатства. Поєднання делікатного світло-рожевого кольору у ликах з переважаючим благородним сірим кольором створює світлий і ліричний образ. Рисунок складок  вбрання Марії і хмар під ногами архангела Гавриїла наслідує живописні традиції західноєвропейського Середньовіччя.

На золотому різьбленому тлі ікони розміщено прямокутне клеймо, окреслене однією графією, в якому вписана назва ікони «Благовіщення». Вздовж нижнього краю малярської площини (над нижньою планкою рами) чорною фарбою по рожевому поземі нанесений ще один напис, який інформує про донаторів ікони і час її створення. Напис зберігся добре, але ліва його частина не прочитується (фарба «поповзла», контури літер стерлися). Можна прочитати: «Сей образ…за старання(?)…священного іерея отца Даніла А за коштом рабов Божиіх Давида Луки Игната и прочих из громади Цеперовской села Отдань за отпущение грехов своїх. Року 1963 месяца марта дня 24».

Особливості образного трактування персонажів, малярсько-технічні прийоми виконання, нюанси колористичного рішення дозволяють пов'язати  створення  ікони в іконописній майстерні, яку очолював  Йов Кондзелевич. Про це свідчить аналогічне зображення сцени Благовіщення на іконі празникового ряду іконостасу, виконаного Йовом Кондзелевичем і майстрами з Волині для Скиту Манявського на Прикарпатті у 1698-1705 роках (нині експонується у Національному музеї у Львові ім.. Андрея Шептицького).

Ікона «Благовіщення» представляє піднесення волинської школи українського малярства перелому XVII – XVIII ст. і засвідчує надзвичайно високий професійний рівень переважної більшості збережених пам’яток зазначеного періоду.

 

 

Переглядів: 245 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2017