Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входа

Логін:
Пароль:

Поиск

Календар

«  Вересень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930






 

Музей волинської ікони

 

Мій профіль | Реєстрація | Вхід
» 2017 » Вересень » 21 » Цікаво знати: 21 вересня - свято Різдва Богородиці.
Цікаво знати: 21 вересня - свято Різдва Богородиці.
13:17

   Різдво Богородиці

  Кінець ХVІІ ст.

 Дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення

 Походить з  Різво-Богородичної церкви с. Сошичне Камінь-Каширського р-ну

 Експонується у Музеї волинської ікони

       21 вересня  віряни православної та греко-католицької церков України відзначають свято Різдва Пресвятої Богородиці. Новий церковний рік починається саме в цей день. Це свято є одним з дванадцяти головних християнських свят, яке встановлене на честь народження Пресвятої Богородиці — Матері Ісуса Христа.

У Новому Завіті міститься мало відомостей про земне життя Богородиці і нічого не сказано про Різдво Марії та її батьків. Про подію, на честь якої встановлене свято, відомо з апокрифічного Євангелія Якова (ІІ ст.). У престарілих Іоакима та Анни не було дітей, що вважалось у євреїв Господнім прокляттям. По тривалих молитвах Анна зачала та народила дівчинку, яку назвали Марія, що значить – «пані». Народження Марії принесло радість не лише її батькам, а й усім людям, бо Вона була призначена Богом бути Матір'ю Його Сина. Перша згадка про свято Різдва Пресвятої Богородиці зустрічається у джерелах V ст.

Іконографія свята дещо відрізняється від традиційних іконних образів, вони не лише передають догматичну сутність події, а й наповнені побутовими деталями.

У експозиції Музею волинської ікони демонструється ікона кінця ХVІІ ст. «Різдво Богородиці» з с. Сошичне Камінь-Каширського р-ну. Автор твору дотримується традиційної композиції, характерної для західноукраїнського малярства того часу. Він не приділяє багато уваги інтер’єру приміщення, зображуючи лише необхідні і традиційні ужиткові речі. Натомість ретельно «описує» вбрання кількох персонажів та декор речей. На першому плані праворуч зображено сцену з купіллю новонародженої. Купіль виконана у вигляді невеликої чаші. Поряд з нею на стільці з різьбленою спинкою сидить повитуха, тримаючи на колінах немовля. Ложе Св. Анни автор зображує як своєрідний мініатюрний храм (вкладаючи певний символічний зміст), тому увінчує його невеликим цибулястим куполом. Біла постіль з високими подушками по низу прикрашена ажурним мереживом. Біля ліжка – великий довгий стіл, покритий білою скатертиною, прикрашеною вишивкою. Св. Анна лівою рукою вказує на пригощання -- на столі виноград, кетяги вишень,огірок і ріпа. Простір приміщення обмежений зображенням муру з двома невеликими бійницями та високою баштою, у дверному проємі стоїть Св. Іоаким. Іконописець трактує подію, як таку, що водночас відбувається у приміщенні та просто неба, тим самим передається зв’язок двох світів – реального та духовного. Мур, як символ відокремлення небесного існування (втіленого у золоченому тлі) від земного.

Іконописець приділяє багато уваги подробицям побутового характеру, змальовує їх з допустимою у таких сценах правдивістю. Те, що раніше узагальнювалося, не конкретизувалося, у його іконі стає важливим і цінним, оскільки саме за допомогою реальних деталей передавалася картина живого життя. У його «Різдві» жінки, які прийшли привітати породіллю та Св. Іоаким зображені у вбрані заможних міщан, з ретельно прописаними деталями одеж. Біля столу стоїть вельможна гостя у довгій спідниці з білим фартушком, отороченим мережкою, поверх сорочки одягнута у свиту. Її вбрання доповнює оригінальна зачіска з багатьма вплетеними на потилиці червоними і чорними стрічками. На шиї – низка перлин. Св. Іоаким вбраний у довгу свиту з візерунчастими поясом та шубу – кунтуш.

Не дивлячись на подібні натуралістичні реалії ікона за своїм настроєм далека від передання сімейної ідилії, у ній виразно проступає обрядова церемоніальна поважність.

Іконописець використовує головні надбання ренесансної традиції: ясні кольори, відчуття простору, декоративність. У його творі панують теплі барви червоного – від пурпуру на одежах головних персонажів до рожево-малинових на «шахових» клітинках підлоги й, нарешті, до ясного золота на тлі.

 

Переглядів: 72 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2017