Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входа

Логін:
Пароль:

Поиск

Календар

«  Лютий 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
29






 

Музей волинської ікони

 

Мій профіль | Реєстрація | Вхід
» 2016 » Лютий » 15 » 15 лютого - Стрітення Господнє
15 лютого - Стрітення Господнє
09:32

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 

     Образ «Стрітення Господнє».

     Кін. XVIII – поч.ХІХ ст.

     Походить із церкви Святих Бориса і Гліба с. Романів  Луцького деканату. 

     Техніка і матеріали: дерево (липа), левкас, олія, різьблення, золочення.

     Зберігається у Музеї волинської ікони.

Стрітення Господнє – одне з дванадесятих свят православної церкви.  Воно було встановлене церквою як урочияте нагадування про принесення до храму Пресвятої богородиці ісуса Христа на 40-й день після народження. саме поняття  "стрітення" означає "зустріч".  Це зустріч Дитяти Христа з праведним Симеоном, але це також і символічна зустріч Нового і Старого Заповітів.                                    Євангеліє від Луки (гл. 2, в. 25-35) розповідає про ці події.  За законом, який дав Господь євреям через Моісея, кожного первістка чоловічої статі на 40-й день після народження батьки мали принести до храму, щоб присвятити Богові. За цим  самим законом кожна мати мала право зайти до храму тільки на 40-й день після пологів  для обряду очищення, який вимагав для цього принесення в жертву двох горлиць чи голубів. Марія та Іосиф були благочестивими і виконували всі закони. І хоча Діва Марія була Пречистою і знала, що її Дитя є Сином Божим, вона все ж виконала закон, даний їй предками. Маленького Ісуса принесли до Єрусалимського храму. Багато людей знаходилось тут, але тільки благочестивий старець Симеон і пророчиця Анна признали в Дитині Спасителя. Симеон  прийняв  на руки Ісуса Христа (за що називають його Богоприїмцем),  говорячи всім про Спасителя, пришестя  Якого всі так чекали. 

Свято Стрітення – древнє свято, але з особливими урочистостями  його стали відзначати з VIст.  при імператорі Юстиніані, коли саме з Стрітенням стали пов’язувати позбавлення Константинополя від морової язви у 542 році. Стрітення  - це світле і веселе свято. У храмах в цей день відбуваються урочисті Богослужіння. Віруючі славлять зустріч Дитяти Христа з праведним старцем, прославляють з’явлення у світі Спасителя, співають тропар Богородиці: «Радуйся, Благодатная Богородице, Діво…». У цей день у церквах традиційно освячують і запалюють свічки як нагадування про слова Богоприїмця Симеона  - «…світло за просвітлення язичників…».  Кажуть , ці свічки оберігають  оселю, домочадців і худобу від грому (за що їх називають громницями).  У цей день освячують воду. Стрітенська вода вважається цілющою, вона здатна зцілювати від багатьох хвороб, відганяє сили зла,захищає дітей. З цим днем у році люди пов’язують багато прикмет, кажуть: «На Стрітення зима з весною стрічаються», «Як на Стрітення півень нап’ється, то на Юрія віл напасеться», «Якщо на Стрітення капає з стріх, то буде мед капати з вуликів», «На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб до плуга», «Коли на Стрітення – іній, зародить гречка й бульба» тощо.

Іконографія Стрітення склалась на основі розповіді євангеліста Луки. На іконах, фресках, мініатюрах основною дією є передача Богородицею Дитяти на руки Симеону. За плечима Богоматері  традиційно зображають Іосифа Обручника, який тримає в руках двох (іноді  - трьох) голубів. Позаду  Симеона  Богоприїмця зображають пророчицю Анну з піднятою вгору у пророчому жесті рукою або ж з сувоєм у руці. В іконографії зустрічаються два варіанти зображення місця дії: Симеон зустрічає святе сімейство на порозі храму  або ж Стрітення відбувається перед престолом. На багатьох іконах Стрітення можна побачити червону завісу, яка нагадує про влаштування старозавітного єрусалимського храму – вона відділяла вхід у Святая Святих. Пізніші ікони (ХІХ ст.) іноді доповнюються  новими деталями, які часто мають повчальний характер. В нижній частині ікон зображають майбутнє спасіння для тих, хто прийняв християнство, і пекельні муки для тих, хто не признав Христа. У лівому нижньому куті зображають Симеона за написанням пророцтва, а у правому – ангела, який вказує на його здійснення. У верхній частині ікон, зображають ангела, який сповіщає про страждання,  що чекають на Богородицю. Часто завершує композицію зображення Бога-Отця Саваофа, який воссідає на херувимах. В іконографії відображений і богословський зміст події Стрітення – зустріч Старого і Нового заповітів: Богоматір та Іосиф зображуються у русі зліва направо, а праведні Симеон та Анна подаються в зображеннях  справа наліво. Там, де вони зустрічаються, Богоматір передає Божу Дитину на руки Симеону, і той приймає Його на руки, покриті пеленами, як приймають  тільки Велику Святиню.

Найдавніше зображення Стрітення знаходиться на одній з мозаїк тріумфальної арки, яка обрамляє вівтарний простір церкви  Санта  Марія Маджоре в Римі і датується 432-440роками. В Україні  найдавнішим зразком сцени Стрітення є фреска  ХІІст. У Кирилівській церкві міста Києва. У волинському іконописі сюжет «Стрітення» малопоширений. Іноді він зустрічається у стінописі храмів, у празничних рядах іконостасів і використовується  для написання храмових ікон Стрітенських церков. У колекції Музею волинської ікони зберігається фрагмент іконостасу, у круглому живописному клеймі якого вміщена композиція «Стрітення». Дійство відбувається  на порозі храму. На тлі біло-вохристих стін храму з колонами  та східців входу  зображена сцена  зустрічі Ісуса Христа з Симеоном Богоприїмцем. На першому плані  -  Богородиця та Симеон, який щойно прийняв від неї  Богодитину. Маленький Ісус  у білій сорочечці та білих пеленах напівлежить на руках старця, склавши на грудях рученята. Сивочолий  праведник , схиливши голову, уважно дивиться на Дитя. З  Сина не зводить очей і Богоматір, нахилившись і протягуючи  руки до Нього.  Позаду неї -  Обручник Іосиф, він з цікавістю і очікуванням споглядає на  Симеона Богоприїмця, тримаючи перед грудьми кошичок з двома голубами для жертвоприношення. Спостерігає за дійством і пророчиця Анна, виглядаючи із-за спини Симеона. В захопленні побаченим,  одну руку вона тулить до грудей, іншу – підняла, розкривши долоню, у пророчому жесті. Лики персонажів просвітлені. Загальний радісний настрій події творять і яскраві кольори одеж учасників дійства:  вохристі, зелені, розбілений жовтий, червоний і  серед них – білий  - колір одеж і пелен Ісуса Христа, який є смисловим центром  кольорової композиції. Художник старається передати відчуття великої радості,світлого свята чекання зустрічі з Господом і донести  це почуття до кожного віруючого.

 

Переглядів: 266 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2017