Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входа

Логін:
Пароль:

Поиск

Календар

«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930






 

Музей волинської ікони

 

Мій профіль | Реєстрація | Вхід
Про нас


  

            Музей волинської ікони –  єдиний музей  в Україні, який репрезентує регіональну волинську школу іконопису. Відкритий у серпні 1993року музей продовжив давні церковні традиції  збирання, збереження та експонування пам'яток сакрального мистецтва. В унікальній збірці музею – ікони, предмети церковної декоративної різьби, металопластики та скульптура XVI-XVIIIст., які були зібрані під час експедицій по культових спорудах Волині  у 70-80-их роках ХХ століття. Колекція музею поповнюється новими експонатами.

              Волинське малярство – одна з найяскравіших сторінок української культури. Його розквіт, підгрунттям  якого були традиції, започатковані  епохою Київської Русі, припадає на XVI-XVIIст. Спадкоємність образів, сюжетів, художніх прийомів дозволила волинським малярам довго зберігати  самобутність і неповторність свого мистецтва.

  

             Волинським іконам притаманні  дотримання східної іконописної традиції з поступовим наростанням  західноєвропейських впливів. Найпоширенішими їх проявами є орнаментована декорація тла, використання реалістичних елементів і етнографічних мотивів. Відмінною рисою ікон є колорит, який будується на гармонійному поєднанні вохристого,  "цеглового", блідо-рожевого, сіро-голубого, смарагдового кольорів.

             Волинські майстри писали ікони традиційно темперними фарбами по крейдяно-клеєвих грунтах (левкас) на соснових чи липових дошках. Тло ікон гравіювали рослинним орнаментом, золотили або сріблили.  Перехід до живописного напрямку у волинському  іконопису XVII-XVIIІст. приносить зміни в технології письма --  для передачі об'єму і фактури поряд з темперою застосовують  кольоровий лак та олійні фарби.

 

             Для волинських ікон характерні монументальність і внутрішня сила образів та одночасно простота і безпосередність, життєрадісність, відверта доброзичливість і ліричність. Ці риси  залишалися у волинському малярстві, незалежно від стильових змін, що в ньому відбувалися впродовж століть.

 

             Експозиція музею всеохоплююча і надзвичайною цілісна. У восьми залах музею експонується більше 100 ікон XVI-XVIІІст. Твори професійних та народних майстрів дають можливість простежити основні етапи  розвитку  волинської іконописної школи. Монументальні ікони "Спас у славі" XVIст., "Богородиця Одигітрія" XVIст., "Спас на престолі з чотирма ангелами" XVIІст., "Спас" початку XVIІст., "Моління" XVIІст. вражають величчю і урочистістю, образи наділені високою одухотвореністю і внутрішнім спокоєм.

 

             Твори кола "Волинського іконописця 1630 року"—"Богородиця Одигітрія", "Покрова", "Юрій Змієборець з житієм" вирізняються аскетичністю і статичністю образів, строгістю форм,  абсолютною вправністю в лініях рисунку, скрупульозністю в передачі деталей.

 

             Михнівський малярський осередок кінця XVІI-початку  XVІIІст, репрезентують ікони "Причащання Святого Онуфрія", "Різдво Богородиці" та "Спас Вседержитель", яким притаманні  використання етнографічних елементів, декорування золоченого тла виноградною лозою, насиченість і глибина локальних  кольорів.

 

             В музеї експонуються твори видатного українського іконописця Йова Кондзелевича (1667-після 1740р.р.), які є вершиною професійного малярства Волині. Талановитий майстер органічно поєднує східну та західноєвропейську іконописні традиції. Його ікони "Спас Вседержитель", "Святий Георгій", "Юрій Змієборець" зачаровують бездоганно побудованими композиціями, яскравою  палітрою дзвінких соковитих кольорів, теплотою живописних ликів.

             Барокові тенденції у волинському малярстві поширюються  у  XVІIІст.  і  набувають самобутніх і своєрідних рис. Світським характером,  пишністю форм, живописним моделюванням і яскравим колоритом,  підвищеною декоративністю і  мажорним звучанням відзначені  ікони "Святий Георгій", "Святий апостол Іоан", "Свята Параскева".

 

             Розквіт декоративно-прикладного мистецтва на Волині у XVIIIст. втілився в різьбі іконостасів та елементів церковного інтер'єру. В залах музею можна побачити оригінальні зразки декоративної різьби і скульптури XVII-XVIIIст.: царські врата, свічники та фрагменти кіотів, хрести-розп'яття, фігурки ангелів і святих. На особливу увагу заслуговують царські врата "Древо Єсея" з пластично різьбленими фігурками царів, що символізує родовід Ісуса Христа.

 

             Окремий зал музею облаштований для Холмської Чудотворної ікони Богородиці.  Це одна з найдавніших у світі богородичних ікон, унікальна пам'ятка візантійського мистецтва константинопольського письма кінця ХІст., чудотворний образ, який шанується у християнському світі.. З XIIIст. ікона знаходилась у Холмі – столиці Волинсько-Галицького князівства, де прославилась багатьма чудесами, тому й стала іменуватись Холмською. З нею пов'язані імена видатних історичних постатей: князя і короля Данила Галицького, польського короля Яна Казиміра, Папи Римського Климента XII, російського царя Олександра III. Більше як півстоліття доля ікони була невідомою. З 1944року ікону  зберігала родина православного священика Гаврила Коробчука. У 2000роціі  його донька Надія Горлицька передала ікону до музею.  Сьогодні до  чудотворного образу йдуть і екскурсанти, і паломники. За давньою традицією у свято Різдва Богородиці і день пошанування  Холмської ікони (21 вересня)  до неї влаштовують особливо урочисті і велелюдні хресні ходи.

 

             Окрім експозиції музею, можна оглянути  тематичні виставки, які представляють пам'ятки  власної збірки, музеїв України та приватних колекцій.  У музеї проводяться тематичні вечори, презентації, зустрічі, концерти камерної музики та духовного співу. Відвідини музею стануть захоплюючою мандрівкою у багатий світ сакрального мистецтва. 


Переглянути більшу мапу

Copyright MyCorp © 2017