Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входа

Логін:
Пароль:

Поиск

Календар

«  Січень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031






 

Музей волинської ікони

 

Мій профіль | Реєстрація | Вхід
» Архів новин
Додати новину

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Успіння Богородиці
XVIIст. Дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення Походить з церкви Архістратига Михаїла с.Пілганів Луцького району
Експонується у Музеї волинської ікони


День смерті Пресвятої Богородиці називається Успіння (успє – заснути, представитись), бо її тіло після смерті не зотліло, а разом з душею було взяте до неба. Земне життя Божої Матері, згідно з апокрифами, обірвалося на 72 році. Свято виникло в Єрусалимі приблизно у V ст. під впливом рішень Ефеського Собору 431 р. щодо Богоматеринства Марії. Спочатку вшанування цього дня мало назву “Свято Марії-Богоматері”. У Сірії у V ст. цей празник називали “Пам’ять Блаженної” і лише з VI ст. – Успіння Пресвятої Богородиці. Іконографія свята Успіння Пресвятої Богородиці, на відміну від більшості дванадесятих свят, немає основи у Святому Писанні. Події, пов'язані із смертю, воскресінням і вознесінням Богородиці ґрунтуються на апокрифічних сказаннях, зокрема, "Святого Іоана Богослова слово на Успіння Святої Богородиці" невідомого автора Vст. та Іоана Дамаскіна.
Ікона "Успіння Богородиці" є зразком розширеного варіанту іконографії Успіння Богородиці, так зване «хмарне». Основними композиційними елементами та іконографічними мотивами «хмарного» варіанту Успіння є епізоди апокрифічних розповідей, коли зображали чудесне перенесення ангелами апостолів із різних кінців світу, сцена відсічення рук невірному Афонії, вознесіння Богородиці на небо. Успіння, відоме в українському мистецтві ще з часів Київської Русі, зокрема в давніх пам’ятках Києва – у фресках Кирилівської церкви та Успенського собору Києво-Печерського монастиря.
Композиція ікони поділена горизонтальною лінією – двома куполами і стіною – на дві частини: нижню і верхню, відповідно - земну і небесну, людську і божественну. Внизу – земна скорбота, зверху – радість майбутнього. У нижній частині бачимо тіло померлої Богородиці на смертному одрі в оточенні апостолів. Поряд – Ісус Христос з душею Матері у вигляді спелененого немовляти. Лик Богородиці у хвилину смерті виражає спокій, її очі закриті, руки складені на грудях. Примітно, що голова Спасителя схилена вправо до матері, її душу він тримає на лівій руці, а правицею благословляє всіх присутніх. На гравійованому срібному тлі – два ангели возносять Марію до небес. Возсідаючи на невидимому небесному престолі, вона благословляє людей. Обабіч від мандорли Богоматері – поясні постаті апостолів на хмарах. Мандорли Сина і Матері синього кольору (колір неба) – символи слави і світла, які відходять від божества. Ідею єдності Матері і Сина підсилюють ідентичні кольори їхніх одеж, а також вогненний серафим, який ніби покоїться двома крилами на ореолі Сина зверху і одночасно верхніми двома крилами тримає ореол Матері знизу. Не випадково смертне ложе, подушка, на якій покоїться голова Богоматері, виконані пурпуровим кольором, який у давні часи був символом імператорської влади. Так візантійські іконописці символічно підкреслювали достоїнство Марії як Цариці Небесної. Навколо одра стоять апостоли. На передньому плані зліва – апостол Петро з кадильницею, справа – апостол Іоан припадає до ніг Богородиці, адже саме йому Спаситель заповів турбуватися про неї після його смерті. Двоє святих у священицьких одежах (поліставрії, омофори) з відкритими книгами – це Діонісій Ареопагіт та брат Іаків, які були присутні у домі Богородиці. Палітра ікони обмежена червоним, блакитним і білим кольорами. Пріоритетна чорна контурна лінія, якою промальовані лики і силуети персонажів, надає зображенню особливої чіткості і виразності. Апокрифи пишуть, що поховання Божої Матерi було урочистим. Коли похоронна процесiя наближалася до Гефсиманського саду, єврей на iм'я Афонiй, який ненавидів християн, вирiшив перекинути гроб з тiлом Богородицi. Та коли вiн тiльки доторкнувся до гробу, невидимий ангел вiдрубав йому руки і запропонував покаятися у гріху. Афонiй тут же покаявся, щиро увiрував i був зцiлений апостолом Петром. На волинській іконі руки Афонію відрубує архангел Михаїл, чим ілюструється присутність всього небесного війська під час цього дійства. У народі день Успіння Пресвятої Богородиці називають Першою Пречистою – Перша Пречиста хліб засіває, Друга Пречиста дощем поливає, Третя Пречиста снігом укриває. Закінчувався піст, розпочиналися розговини – “Прийшла Пречиста, глек молока притисла”. В цей час на селі роботи ставало значно менше, тому дівчата починали активно готуватися до весіль. Звідси й прислів’я – “Прийшла Пречиста – розносить старостів мати нечиста” або “Прийшла Перша Пречиста – стає дівка речиста” – багато говорить, бо немає роботи. У день Успіння Богородиці заборонено ходити босими ногами по землі, навіть дітям.

Просмотров: 157 | Добавил: admin | Дата: 28.08.2017 | Комментарии (0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТАРОЗАВІТНА ТРІЙЦЯ

XVIII ст.

Дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення.

Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Смолигів Луцького району.

У IV ст. на Першому і Другому Вселенських соборах Християнською Церквою прийнято догмат про Єдиного Бога, який існує у Трьох Іпостасях: Бог-Отець, Бог-Син і Бог–Дух Святий. Три іпостасі Бога незлитні й нероздільні – єдиносущна Пресвята Трійця. У Святому Письмі нема слова Трійця, але в кількох місцях говориться про Бога у множині. Термін цей виник у боротьбі з єресями, які стверджували, що Ісус Христос – нібито не Бог, а Святий Дух – не Іпостась Бога.

Сюжет зображень Старозавітної Трійці будується на біблійній розповіді про те, як праотець Авраам і його дружина Сарра зустріли біля діброви Мамре трьох ангелів, про яких говориться також в однині (Бут. 18:1–15). Для них Авраам і Сарра гостинно приготували з кращого борошна «прісні хліби», «теля ніжне і гарне», «олії і молока». Один з ангелів повідомив про народження у Сарри сина, що «від Авраама дійсно піде народ великий і сильний, і благословляться в ньому всі народи землі» (Бут. 18:18). За традиційними християнськими поясненнями, в образі трьох ангелів Аврааму було дано одкровення про Єдиносущного і Триіпостасного Бога.

Образ волинського народного маляра має оповідний характер: автор точно йде за текстом Святого Письма. Три ангели в єдиному пориві повернуті вправо, до Сарри, яка стоїть, тримаючи у руках таріль із рибою. Риба – ранній християнський символ: перші букви слів грецького виразу «Ісус Христос – Син Божий, Спаситель» складають слово «ІХТІС» (риба). Така ж таріль із рибою стоїть по центру прямокутного столу з трьома масивними ніжками, який одночасно символізує гріб Господній і вівтар храму. Ангел посередині, як іпостась Сина Божого, подається вище за інших із піднятою головою, в той час як голови інших ангелів злегка схилені у пошануванні. Вказівним пальцем правиці цей ангел показує вгору на Мамврійського дуба, у зеленій кроні якого вписано трикутник – символ Святої Трійці. Ангели одягнені у традиційне вбрання – хітони і гіматії різних кольорів, у руках однакові жезли-посохи подорожніх. Розгорнуті сіро-білі крила ніби огортають срібні німби. Ангел справа, одягнутий у червоний гіматій (атрибут Бога-Отця), лівою рукою торкається хліба на тарелі, права піднята з відкритою долонею. Ангел зліва правицею тримає жезл, лівою вказує на середущого. Ідеї триєдності Бога відповідають і зображені на столі три чаші, три хліби, три тарілки з трьома ножами. Ближче до країв стола – дві ложки і дві невеликі хлібини, які символізують єдність двох начал, двох сутностей – божественного і людського, небесного і земного. Лики ангелів молоді, рум’яні з чітко промальованими бровами і великими очима. На противагу їм Авраам і Сарра зображені як люди старшого віку, їхні постаті і погляди звернені у повазі до гостей.

Автор вносить у композицію окрім архітектурного (палати з червоними дахами і вікнами, храм з червоним куполом) і пейзажного (зелений дуб з плодами) стафажу певні історичні моменти, які з часом стали своєрідними обрядами в церкві. Так, на поземі намальовано глек із посудиною для омивання ніг подорожнім: «…й омиють ноги Ваші; і відпочинете під цим деревом» (Бут. 18:4). Ця традиція отримала новий зміст у Новому Заповіті: «…Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному» (Ів.13:14). Тож як Ісус Христос омив ноги Своїм учням перед Тайною вечерею, так і тепер у Великий четвер Страсного тижня архієрей омиває ноги 12-м священикам у храмі.

Колорит образу надзвичайно насичений, яскравий, різнобарвний, із великими площинами срібла, яке покриває німби ангелів і тло, різьблене рослинним орнаментом.

Отже, на іконі «Старозавітна Трійця» іконописцець втілює з одного боку, догмат про єдність і неподільність трьох іпостасей Бога, (три ангели, три тарілі, три вікна, три хлібини, трикутник), а з другого – безпосереднє звершення основного християнського таїнства – євхаристії, як заповіді Господньої, даної ним на Тайній вечері (потир, риба).

 

 

Просмотров: 396 | Добавил: admin | Дата: 02.06.2017 | Комментарии (0)

ВОЗНЕСІННЯ

Початок XVIIІ ст.

Походить з празничного ряду іконостасу  Покровської церкви с.Пірванче Горохівського району

Свято Вознесення встановлено ще у перші роки християнства, але аж до IV ст. воно відзначалося разом із святом П’ятидесятниці. Лише з початку V ст. свято отримало самостійний статус, як одне з дванадесятих свят. Свято є перехідним, тобто відзначається церквою на сороковий день після свята Пасхи і припадає на різні дні календаря. Цього року Вознесіння святкуємо сьогодні - 25 травня.  У свято Вознесіння востаннє віталися словами «Христос Воскрес», стверджуючи цим, що земний шлях Спасителя завершився і далі Він вершить вищий небесний суд, сидячи поряд із Богом Отцем.

Передбачення про майбутнє Вознесіння було дано Ісусом Христом своїм учням ще задовго до своєї смерті: «А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніш?» (Ів.6,62). Подію Вознесіння Господнього описують євангелісти Лука: «… І коли Він благословив їх, почав віддалятися від них і вознісся на небо…» (Лк.24, 50-53) та Марк: «Господь же, після розмови з ними, вознісся на небо і сів праворуч Бога. Вони ж пішли і всюди проповідували, а Господь допомагав їм…» (Мр.16, 19-20). Найдетальніше про події, які передували і які слідували після Вознесіння оповідає книга «Діяння святих апостолів» (Діян.1,2-26). Головним повчальним моментом Вознесіння Господнього є те, що Спаситель протягом сорока днів після смерті лишався на землі, являвся своїм учням і говорив їм про Царство Боже, тим самим готуючи їх до проповідницької діяльності у майбутньому.

Волинський іконописець живописно передає на іконі слова Святого письма, наповнюючи образ яскравістю та емоційністю. У центрі композиції – Елеонська гора, над якою ніби парить у хмарах Ісус Христос, підтверджуючи слова книги «Діяння святих апостолів»: «… Він вознісся над їхніми очима, і хмара взяла Його з очей їхніх». Хмари навколо постаті Спаса утворюють ніби напівмандорлу, як символ Божественної слави Сина Божого. Не випадково Спас зображений у червоній багряниці, яка символізує його людську сутність, пролиту за людей кров, жертовність і мучеництво. Обабіч зеленої гори Елеон розміщені апостоли, одягнені у хітони і гіматії білих, жовтих, синіх, зелених, червоних кольорів. Складки одеж модельовані накладанням темних смуг, висвітлень та білильних мазків на основні кольори. Серед молодих і літніх чоловіків на передньому плані зображена Богородиця, яка стоїть навколішки, протягуючи руки вгору. Богоматір одягнена у білу сорочку і синій плащ, голова покрита білою наміткою. Погляди і жести персонажів звернені до Спаса. Лики персонажів вохристої карнації з підрум’яною, чітко промальовані чорні брови, круглі очі, червоні вуста. Своєрідною ланкою, що поєднує небо і землю, божественний і людський світ, на іконі виступають два ангели на хмарах, які руками вказують на Христа, споглядаючи присутніх на землі. Німби, символи святості, бачимо лише над головами Ісуса Христа і Богородиці, всі ж інші учасники дійства без німбів, тобто вони ще просто люди, які з часом будуть возведені до рангу святих християнської церкви за служіння людям і мученицьку смерть за віру Христову. На тлі ікони, між хмариною і пагорбом, частково зберігся напис, що іменує ікону: «ВОЗНЄСЄНІЄ». 

 

 

Просмотров: 277 | Добавил: admin | Дата: 25.05.2017 | Комментарии (0)

Просмотров: 269 | Добавил: admin | Дата: 18.05.2017 | Комментарии (0)

15 травня 2017 р. у Музеї волинської ікони відбулася презентація виставки «Небесне воїнство. Образи святих воїнів на волинських іконах ХVIІ-ХІX ст.». Це спільний проект музейних закладів Волині і Рівненщини – Музею волинської ікони та Державного історико-культурного заповідника м. Острога.
На виставці представлені 22 ікони ХVIІ-ХІX століть, які репрезентують традицію іконографії святих воїнів - Георгія, Михаїла, Дмитрія, Євстахія. Образи демонструють як високу майстерність авторів, так і народний іконопис. Презентацію вів директор Волинського краєзнавччого музею Анатолій Силюк. Куратори виставки - провідні наукові співробітники Музею волинської ікони Ангеліна Вигодник та Людмила Карпюк.На презентації були присутні Тетяна Гнатів, начальник управління культури Луцької міської ради, Олександр Богданов, проректор Волинської духовної семінарії з наукової роботи, священики, студенти Луцького коледжу технологій, бізнесу та права СНУ. З вітальними словами напередодні Міжнародного дня музеїв виступили -- виконуючий обов'язки Луцького міського голови, секретар міської ради Ігор Поліщук, заступник міського голови Григорій Пустовіт. Канцлер Волинської єпархії УПЦ КП прот. Микола Цап наголосив на важливості створення таких виставок у духовному житті суспільства. Завідувач Музею волинської ікони Тетяна Єлісєєва розповіла про організацію виставки і подякувала дирекції Державного історико-культурного заповідника м.Острога за можливість представити пам'ятники іконопису Великої Волині. Науковий співробітник Музею волинської ікони  Людмила Карпюк провела цікаву і захоплюючу екскурсію по виставці 

Просмотров: 351 | Добавил: admin | Дата: 16.05.2017 | Комментарии (0)

Напередодні Міжнародного дня музеїв, 12 травня 2017 р. у Музеї волинської ікони відбулася презентація відреставрованих історичних документів, пам’яток іконопису та олійного живопису. Експонати були відреставровані у Національному науково-дослідному реставраційному центрі України та Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури м. Київа, з якими багато років співпрацює Волинський краєзнавчий музей та Музей волинської ікони. Серед відреставрованих ікон – «Христос у потирі» 1737 р., «Свята Варвара», «Моління про чашу», «Святий Онуфрій» XVIII ст., «Святі Іоан і Марко» ХІХст.. На виставці вперше були представлені три документи на пергаменті, зокрема: «Альберт-Станіслав Радзивіл про реліквії в костелі єзуїтів в Олиці» 1644 р., «Про використання маєтків єзуїтів у Польщі Севастьяном Козеровським, деканом Олицької колегіати» 1752 р., «Про надання Олицькій колегіаті князем Карлом-Станіславом Радзивілом у довічне володіння землі Ямпольського і Колківського костелів» 1773 р. Надзвичайно цікавим експонатом є Градуал (1642 р. - рукописний літургійний музичний твір, який зберігся у фрагментах (три аркуші).Колекцію західноєвропейського живопису музею поповнив «Портрет Людвига Грохальського», написаний художником Глечарським у Польщі (ХІХ ст.)

Презентацію вела Тетяна Єлісєєва - завідувач Музею волинської ікони. З цікавими повідомленнями виступили Наталія Шевченко - провідний науковий співробітник наукового відділу хіміко-фізичних досліджень Національного науково-дослідного реставраційного центру України, Анатолій Силюк - директор Волинського краєзнавчого музею та Наталія Пушкар - головний хранитель Волинського краєзнавчого музею. Виступаючі рорзповіли про історію експонатів, співпарацю музеїв Волині з  Національним науково-дослідним реставраційним  центром України у справі реставрації та дослідження пам'яток сакрального мистецтва краю, поділились планами спільної роботи на майбутнє.  Людмила Карпюк - провідний науковий співробітник Музею волинської ікони представила відреставровані пам'ятки учасникам презентації.

 

Просмотров: 330 | Добавил: admin | Дата: 12.05.2017 | Комментарии (0)

7 травня вже втретє відбулося паломництво вірних Луцького екзархату Української Греко-Католицької Церкви до Холмської Чудотворної ікони Богородиці. Богослужіння  очолив екзарх Луцький владика Йосафат. Більше 300 віруючих з Луцька, Ковеля, Дубна та інших регіонів. Вперше у паломництві взяли участь члени молодіжної організації з Львівщини "Католицьке скаутство Європи". Під прекрасний спів церковного хору,  молилися біля Чудотворного образу і мали можливість прикластися до святині. Завершилося богослужіння молитвою, яку виконали всі присутні "Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни". Владика Йосафат подякував дирекції Волинського краєзнавчого музею і Музею волинської ікони за надану можливіть пошанувати священнийобраз і побажав усім  миру, добра і злагоди.

 



Просмотров: 335 | Добавил: admin | Дата: 07.05.2017 | Комментарии (0)

Просмотров: 381 | Добавил: admin | Дата: 14.04.2017 | Комментарии (0)

До уваги відвідувачів!

16-17 квітня 2017 р. музей не працює.

Музей буде відкритий для відвідувачів у вихідний день (середа) -19 квітня.

Просмотров: 253 | Добавил: admin | Дата: 14.04.2017 | Комментарии (0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На страсному тижні, коли згадується Тайна Вечеря, страждання, розп'яття і поховання Ісуса Христа, музей презентував ікону "Христос у потирі" 1737 р. У презентації взяв участь протоієрей Валентин Марчук - голова просвітницького відділу Волинської єпархії УПЦ. Ікона "Христос у потирі"  є винятковим твором за своєю композиційною побудовою та алегоричним змістом. Волинський іконописець поєднав тему Євхаристії з символічними зображеннями, які розповідають про останні дні земного буття Ісуса Христа, його страждання і смерть: глек з мискою, півень, стовп, батіг, тростина, плат Вероніки, спис з губкою, копіє, цвяхи, терновий вінець, гральні кості та інш. Ікона має точну дату написання «Року Божого 1737 місяця марта дня 26" Після презентації ікона зайняла місце у постійній експозиції музею.


Просмотров: 299 | Добавил: admin | Дата: 12.04.2017 | Комментарии (0)

« 1 2 3 4 5 ... 20 21 »


Copyright MyCorp © 2018