Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входа

Логін:
Пароль:

Поиск

Календар

«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930






 

Музей волинської ікони

 

Мій профіль | Реєстрація | Вхід
» Архів новин
Додати новину

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СТАРОЗАВІТНА ТРІЙЦЯ

XVIII ст.

Дерево, левкас, темпера, гравіювання, сріблення.

Походить з церкви Архістратига Михаїла с. Смолигів Луцького району.

У IV ст. на Першому і Другому Вселенських соборах Християнською Церквою прийнято догмат про Єдиного Бога, який існує у Трьох Іпостасях: Бог-Отець, Бог-Син і Бог–Дух Святий. Три іпостасі Бога незлитні й нероздільні – єдиносущна Пресвята Трійця. У Святому Письмі нема слова Трійця, але в кількох місцях говориться про Бога у множині. Термін цей виник у боротьбі з єресями, які стверджували, що Ісус Христос – нібито не Бог, а Святий Дух – не Іпостась Бога.

Сюжет зображень Старозавітної Трійці будується на біблійній розповіді про те, як праотець Авраам і його дружина Сарра зустріли біля діброви Мамре трьох ангелів, про яких говориться також в однині (Бут. 18:1–15). Для них Авраам і Сарра гостинно приготували з кращого борошна «прісні хліби», «теля ніжне і гарне», «олії і молока». Один з ангелів повідомив про народження у Сарри сина, що «від Авраама дійсно піде народ великий і сильний, і благословляться в ньому всі народи землі» (Бут. 18:18). За традиційними християнськими поясненнями, в образі трьох ангелів Аврааму було дано одкровення про Єдиносущного і Триіпостасного Бога.

Образ волинського народного маляра має оповідний характер: автор точно йде за текстом Святого Письма. Три ангели в єдиному пориві повернуті вправо, до Сарри, яка стоїть, тримаючи у руках таріль із рибою. Риба – ранній християнський символ: перші букви слів грецького виразу «Ісус Христос – Син Божий, Спаситель» складають слово «ІХТІС» (риба). Така ж таріль із рибою стоїть по центру прямокутного столу з трьома масивними ніжками, який одночасно символізує гріб Господній і вівтар храму. Ангел посередині, як іпостась Сина Божого, подається вище за інших із піднятою головою, в той час як голови інших ангелів злегка схилені у пошануванні. Вказівним пальцем правиці цей ангел показує вгору на Мамврійського дуба, у зеленій кроні якого вписано трикутник – символ Святої Трійці. Ангели одягнені у традиційне вбрання – хітони і гіматії різних кольорів, у руках однакові жезли-посохи подорожніх. Розгорнуті сіро-білі крила ніби огортають срібні німби. Ангел справа, одягнутий у червоний гіматій (атрибут Бога-Отця), лівою рукою торкається хліба на тарелі, права піднята з відкритою долонею. Ангел зліва правицею тримає жезл, лівою вказує на середущого. Ідеї триєдності Бога відповідають і зображені на столі три чаші, три хліби, три тарілки з трьома ножами. Ближче до країв стола – дві ложки і дві невеликі хлібини, які символізують єдність двох начал, двох сутностей – божественного і людського, небесного і земного. Лики ангелів молоді, рум’яні з чітко промальованими бровами і великими очима. На противагу їм Авраам і Сарра зображені як люди старшого віку, їхні постаті і погляди звернені у повазі до гостей.

Автор вносить у композицію окрім архітектурного (палати з червоними дахами і вікнами, храм з червоним куполом) і пейзажного (зелений дуб з плодами) стафажу певні історичні моменти, які з часом стали своєрідними обрядами в церкві. Так, на поземі намальовано глек із посудиною для омивання ніг подорожнім: «…й омиють ноги Ваші; і відпочинете під цим деревом» (Бут. 18:4). Ця традиція отримала новий зміст у Новому Заповіті: «…Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному» (Ів.13:14). Тож як Ісус Христос омив ноги Своїм учням перед Тайною вечерею, так і тепер у Великий четвер Страсного тижня архієрей омиває ноги 12-м священикам у храмі.

Колорит образу надзвичайно насичений, яскравий, різнобарвний, із великими площинами срібла, яке покриває німби ангелів і тло, різьблене рослинним орнаментом.

Отже, на іконі «Старозавітна Трійця» іконописцець втілює з одного боку, догмат про єдність і неподільність трьох іпостасей Бога, (три ангели, три тарілі, три вікна, три хлібини, трикутник), а з другого – безпосереднє звершення основного християнського таїнства – євхаристії, як заповіді Господньої, даної ним на Тайній вечері (потир, риба).

 

 

Просмотров: 80 | Добавил: admin | Дата: 02.06.2017 | Комментарии (0)

ВОЗНЕСІННЯ

Початок XVIIІ ст.

Походить з празничного ряду іконостасу  Покровської церкви с.Пірванче Горохівського району

Свято Вознесення встановлено ще у перші роки християнства, але аж до IV ст. воно відзначалося разом із святом П’ятидесятниці. Лише з початку V ст. свято отримало самостійний статус, як одне з дванадесятих свят. Свято є перехідним, тобто відзначається церквою на сороковий день після свята Пасхи і припадає на різні дні календаря. Цього року Вознесіння святкуємо сьогодні - 25 травня.  У свято Вознесіння востаннє віталися словами «Христос Воскрес», стверджуючи цим, що земний шлях Спасителя завершився і далі Він вершить вищий небесний суд, сидячи поряд із Богом Отцем.

Передбачення про майбутнє Вознесіння було дано Ісусом Христом своїм учням ще задовго до своєї смерті: «А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніш?» (Ів.6,62). Подію Вознесіння Господнього описують євангелісти Лука: «… І коли Він благословив їх, почав віддалятися від них і вознісся на небо…» (Лк.24, 50-53) та Марк: «Господь же, після розмови з ними, вознісся на небо і сів праворуч Бога. Вони ж пішли і всюди проповідували, а Господь допомагав їм…» (Мр.16, 19-20). Найдетальніше про події, які передували і які слідували після Вознесіння оповідає книга «Діяння святих апостолів» (Діян.1,2-26). Головним повчальним моментом Вознесіння Господнього є те, що Спаситель протягом сорока днів після смерті лишався на землі, являвся своїм учням і говорив їм про Царство Боже, тим самим готуючи їх до проповідницької діяльності у майбутньому.

Волинський іконописець живописно передає на іконі слова Святого письма, наповнюючи образ яскравістю та емоційністю. У центрі композиції – Елеонська гора, над якою ніби парить у хмарах Ісус Христос, підтверджуючи слова книги «Діяння святих апостолів»: «… Він вознісся над їхніми очима, і хмара взяла Його з очей їхніх». Хмари навколо постаті Спаса утворюють ніби напівмандорлу, як символ Божественної слави Сина Божого. Не випадково Спас зображений у червоній багряниці, яка символізує його людську сутність, пролиту за людей кров, жертовність і мучеництво. Обабіч зеленої гори Елеон розміщені апостоли, одягнені у хітони і гіматії білих, жовтих, синіх, зелених, червоних кольорів. Складки одеж модельовані накладанням темних смуг, висвітлень та білильних мазків на основні кольори. Серед молодих і літніх чоловіків на передньому плані зображена Богородиця, яка стоїть навколішки, протягуючи руки вгору. Богоматір одягнена у білу сорочку і синій плащ, голова покрита білою наміткою. Погляди і жести персонажів звернені до Спаса. Лики персонажів вохристої карнації з підрум’яною, чітко промальовані чорні брови, круглі очі, червоні вуста. Своєрідною ланкою, що поєднує небо і землю, божественний і людський світ, на іконі виступають два ангели на хмарах, які руками вказують на Христа, споглядаючи присутніх на землі. Німби, символи святості, бачимо лише над головами Ісуса Христа і Богородиці, всі ж інші учасники дійства без німбів, тобто вони ще просто люди, які з часом будуть возведені до рангу святих християнської церкви за служіння людям і мученицьку смерть за віру Христову. На тлі ікони, між хмариною і пагорбом, частково зберігся напис, що іменує ікону: «ВОЗНЄСЄНІЄ». 

 

 

Просмотров: 44 | Добавил: admin | Дата: 25.05.2017 | Комментарии (0)

Просмотров: 48 | Добавил: admin | Дата: 18.05.2017 | Комментарии (5)

15 травня 2017 р. у Музеї волинської ікони відбулася презентація виставки «Небесне воїнство. Образи святих воїнів на волинських іконах ХVIІ-ХІX ст.». Це спільний проект музейних закладів Волині і Рівненщини – Музею волинської ікони та Державного історико-культурного заповідника м. Острога.
На виставці представлені 22 ікони ХVIІ-ХІX століть, які репрезентують традицію іконографії святих воїнів - Георгія, Михаїла, Дмитрія, Євстахія. Образи демонструють як високу майстерність авторів, так і народний іконопис. Презентацію вів директор Волинського краєзнавччого музею Анатолій Силюк. Куратори виставки - провідні наукові співробітники Музею волинської ікони Ангеліна Вигодник та Людмила Карпюк.На презентації були присутні Тетяна Гнатів, начальник управління культури Луцької міської ради, Олександр Богданов, проректор Волинської духовної семінарії з наукової роботи, священики, студенти Луцького коледжу технологій, бізнесу та права СНУ. З вітальними словами напередодні Міжнародного дня музеїв виступили -- виконуючий обов'язки Луцького міського голови, секретар міської ради Ігор Поліщук, заступник міського голови Григорій Пустовіт. Канцлер Волинської єпархії УПЦ КП прот. Микола Цап наголосив на важливості створення таких виставок у духовному житті суспільства. Завідувач Музею волинської ікони Тетяна Єлісєєва розповіла про організацію виставки і подякувала дирекції Державного історико-культурного заповідника м.Острога за можливість представити пам'ятники іконопису Великої Волині. Науковий співробітник Музею волинської ікони  Людмила Карпюк провела цікаву і захоплюючу екскурсію по виставці 

Просмотров: 99 | Добавил: admin | Дата: 16.05.2017 | Комментарии (0)

Напередодні Міжнародного дня музеїв, 12 травня 2017 р. у Музеї волинської ікони відбулася презентація відреставрованих історичних документів, пам’яток іконопису та олійного живопису. Експонати були відреставровані у Національному науково-дослідному реставраційному центрі України та Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури м. Київа, з якими багато років співпрацює Волинський краєзнавчий музей та Музей волинської ікони. Серед відреставрованих ікон – «Христос у потирі» 1737 р., «Свята Варвара», «Моління про чашу», «Святий Онуфрій» XVIII ст., «Святі Іоан і Марко» ХІХст.. На виставці вперше були представлені три документи на пергаменті, зокрема: «Альберт-Станіслав Радзивіл про реліквії в костелі єзуїтів в Олиці» 1644 р., «Про використання маєтків єзуїтів у Польщі Севастьяном Козеровським, деканом Олицької колегіати» 1752 р., «Про надання Олицькій колегіаті князем Карлом-Станіславом Радзивілом у довічне володіння землі Ямпольського і Колківського костелів» 1773 р. Надзвичайно цікавим експонатом є Градуал (1642 р. - рукописний літургійний музичний твір, який зберігся у фрагментах (три аркуші).Колекцію західноєвропейського живопису музею поповнив «Портрет Людвига Грохальського», написаний художником Глечарським у Польщі (ХІХ ст.)

Презентацію вела Тетяна Єлісєєва - завідувач Музею волинської ікони. З цікавими повідомленнями виступили Наталія Шевченко - провідний науковий співробітник наукового відділу хіміко-фізичних досліджень Національного науково-дослідного реставраційного центру України, Анатолій Силюк - директор Волинського краєзнавчого музею та Наталія Пушкар - головний хранитель Волинського краєзнавчого музею. Виступаючі рорзповіли про історію експонатів, співпарацю музеїв Волині з  Національним науково-дослідним реставраційним  центром України у справі реставрації та дослідження пам'яток сакрального мистецтва краю, поділились планами спільної роботи на майбутнє.  Людмила Карпюк - провідний науковий співробітник Музею волинської ікони представила відреставровані пам'ятки учасникам презентації.

 

Просмотров: 103 | Добавил: admin | Дата: 12.05.2017 | Комментарии (4)

7 травня вже втретє відбулося паломництво вірних Луцького екзархату Української Греко-Католицької Церкви до Холмської Чудотворної ікони Богородиці. Богослужіння  очолив екзарх Луцький владика Йосафат. Більше 300 віруючих з Луцька, Ковеля, Дубна та інших регіонів. Вперше у паломництві взяли участь члени молодіжної організації з Львівщини "Католицьке скаутство Європи". Під прекрасний спів церковного хору,  молилися біля Чудотворного образу і мали можливість прикластися до святині. Завершилося богослужіння молитвою, яку виконали всі присутні "Боже, Великий, Єдиний, нам Україну храни". Владика Йосафат подякував дирекції Волинського краєзнавчого музею і Музею волинської ікони за надану можливіть пошанувати священнийобраз і побажав усім  миру, добра і злагоди.

 



Просмотров: 116 | Добавил: admin | Дата: 07.05.2017 | Комментарии (1)

Просмотров: 192 | Добавил: admin | Дата: 14.04.2017 | Комментарии (2)

До уваги відвідувачів!

16-17 квітня 2017 р. музей не працює.

Музей буде відкритий для відвідувачів у вихідний день (середа) -19 квітня.

Просмотров: 78 | Добавил: admin | Дата: 14.04.2017 | Комментарии (0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На страсному тижні, коли згадується Тайна Вечеря, страждання, розп'яття і поховання Ісуса Христа, музей презентував ікону "Христос у потирі" 1737 р. У презентації взяв участь протоієрей Валентин Марчук - голова просвітницького відділу Волинської єпархії УПЦ. Ікона "Христос у потирі"  є винятковим твором за своєю композиційною побудовою та алегоричним змістом. Волинський іконописець поєднав тему Євхаристії з символічними зображеннями, які розповідають про останні дні земного буття Ісуса Христа, його страждання і смерть: глек з мискою, півень, стовп, батіг, тростина, плат Вероніки, спис з губкою, копіє, цвяхи, терновий вінець, гральні кості та інш. Ікона має точну дату написання «Року Божого 1737 місяця марта дня 26" Після презентації ікона зайняла місце у постійній експозиції музею.


Просмотров: 85 | Добавил: admin | Дата: 12.04.2017 | Комментарии (0)

6 квітня у Музеї волинської ікони відкрилася виставка "Пасхальний сувенір від Анатолія Бойка". На відкритті виставки з вітальними словами виступили Роман Карпюк, заступник голови Волинської обласної ради, протоієрей Валентин Марчук, голова єпархіального просвітницького відділу Волинської єпархії УПЦ. Директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк познайомив присутніх з творчим шляхом Анатолія Бойка. Куратор виставки, молодший науковий співробітник Музею волинської ікони Ірина Москалюк представила виставкову експозицію. Першими відвідувачами стали студенти Луцького училища будівництва і архітектури та Академії рекрееаційних технологій і права. Надзвичайно цікавим був діалог Анатолія Бойка з гостями. Він поділився деякими секретами своєї творчості, розповівши, що займається декоруванням курячих, індичих, качиних, гусячих, перепелиних та страусиних яєць, використовуючи замість воску та фарб – метал. Спочатку яйце видуває, миє, просушує. Потім обковує яйця міддю, латунню, алюмінієм і сріблом у техніці філіграні і вирізає все зайве. Ювелірні роботи виконує бор-машиною або алмазним буром. Для оздоблення яєць використовує перламутр, онікс, бурштин, малахіт, агат, оксидіан, бірюзу та яшму. Залежно від складності проекту на виготовлення сувеніру йде від кількох днів до місяця. Ескізів майстер не робить, хоча вже на початках кожної роботи має бачення кінцевого результату. У колекції Анатолія Бойка близько трьох сотень експонатів. Виставки робіт майстра проходили у Києві, Луцьку, Ковелі, Шепетівці, Хмельницькому, Коломиї, Мелітополі.

Просмотров: 111 | Добавил: admin | Дата: 07.04.2017 | Комментарии (2)

1 2 3 ... 18 19 »


Copyright MyCorp © 2017