Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входа

Логін:
Пароль:

Поиск

Календар

«  Вересень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930






 

Музей волинської ікони

 

Мій профіль | Реєстрація | Вхід
» Архів новин
Додати новину

21 вересня, на Різдво Пресвятої Богородиці, коли особливо вшановується Її чудодійний Холмський образ, відбулоя щорічне паломництво віруючих Волинської єпархіїї УПЦ КП до Музею волинської ікони, де зберігається Чудотворна Холмська ікона Богородиці ХІ ст. - реліквія Русі-України.

Цього року молитовний намір паломництва - прохання про скоре визнання Вселенським Патріархом автокефалії Української церкви та об'єднання православних українців. Митрополит Луцький і Волинський Михаїл, який очолив богослужіння перед іконою, закликав священнослужителів та вірних гаряче помолитися за це до Цариці Небесної.


Під час читання акафісту віруючи, серед яких було багато дітей та молоді, мали можливість пошанувати Чудотворний образ і прикластися до святині. Особливого піднесення святкуванню надав спільний спів хору студентів Волинської православної богословської академії та вісх присутніх.

По завершенню богослужіння владика Михаїл подякував працівникам музею за роботу по збереженню Чудотворного образу і всіх волинських ікон та можливість проведення урочистих молебен перед іконою у день її пошанування. Завідувач музею Тетяна Єлісєєва подякувала владиці Михаїлу за підтримку музею у його діяльності та участь у спільних виставках і проектах.

Просмотров: 6 | Добавил: admin | Дата: 23.09.2018 | Комментарии (0)

11 вересня у Києві розпочала роботу ХІ Міжнародна наукова конференція «Наукова реставрація. Історія, сучасність, шляхи модернізації», присвячена 80-річчю Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

На урочистому засіданні з нагоди ювілею в. о. директора Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк та завідувач Музей волинської ікони Тетяна Єлісєєва привітали колег та вручили грамоту за багаторічну співпрацю у реставрації та дослідженні пам’яток історії та культури Волині.

Доповідь Тетяни Єлісєєвої «Співпраця Волинського краєзнавчого музею з Національним науково-дослідним реставраційним центром України у реставрації та дослідженні сакральних пам’яток музейної збірки» була включена у пленарне засідання. Учасники конференції взяли участь в урочистому закритті виставки «Погляд крізь віки. Дослідження та реставрація» в Музеї історії міста Києва, на якій експонувалося вісім раритетів з колекції Волинського краєзнавчого музею.

Просмотров: 31 | Добавил: admin | Дата: 14.09.2018 | Комментарии (0)

  21 серпня 2018 року відбулася презентація виставкового проекту "Колекції Музею волинської ікони", присвяченого 25-річчю діяльності музею. На представленні нового виставкового проекту були присутні представники влади і духовенства, працівники культури, шанувальники сакрального мистецтва. Директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк, відкриваючи виставку, наголосив на унікальності колекції Музею волинської ікони і важливості діяльності музею у духовному збагаченні нинішніх поколінь. Завідувач музею волинської ікони Тетяна Єлісєєва розповіла про важливі віхи становлення музею, про формування колекцій, згадала добрим словом тих, хто першими підтримали музей на початках його діяльності – Митрополита Ніфонта, тодішнього голову Волинської ОДА Бориса Клімчука, дослідників зі Львова. Начальник управління культури, з питань релігій та національностей Волинської ОДА Валерій Дмитрук привітав присутніх з відкриттям такої цікавої виставки і побажав успіхів у подальшій праці. Заступник директора з наукової роботи Волинського краєзнавчого музею Євгенія Ковальчук, розповідаючи про багаторічну роботу колективу Музею волинської ікони, відзначила самовідданість і професіоналізм співробітників. Андрій Ломага, заступник директора департаменту культури Луцької міської ради, щиро привітав колектив музею із знаменною датою, вручивши Подяку департаменту культури Луцької міської ради за участь музею у культурно-мистецькому житті міста, та висловив сподівання на подальшу творчу співпрацю. Про практичну допомогу музею у підготовці висококласних спеціалістів-музейників говорив Геннадій Бондаренко, професор кафедри археології та спеціальних історичних дисциплін Східноєвропейського національного університету ім. Л. Українки, голова Волинського обласного товариства краєзнавців. Голова благодійного фонду «Рідна Волинь» Дмитро Глазунов наголосив на тому, що фонд завжди підтримував і надалі підтримуватиме проекти музею, що популяризують духовні скарби краю. Від Волинської єпархії УПЦ КП слово мав ієромонах Дмитро, який передав вітання  від Митрополита Луцького і Волинського УПЦ КП Михаїла та підкреслив важливість співпраці церкви і музею, запропонувавши спільні творчі проекти. Благочинний храмів УПЦ м. Луцька, протоієрей Володимир Літвенчук наголосив на цінності плідного духовного діалогу між церквою і закладами культури. На завершення урочистостей директор ВКМ Анатолій Силюк подякував всім працівникам Музею волинської ікони за роботу по збереженню, дослідженню і популяризації сакрального мистецтва Волині та запросив усіх присутніх до огляду виставки. Першу екскурсію провела провідний науковий співробітник Світлана Василевська. З великим інтересом гості оглянули зразки з колекцій західноєвропейського живопису XVIII-XIX ст., металопластики ХІХ-ХХ ст., різьби і скульптури доби українського бароко, пізньої хатньої ікони ХІХ ст., твори сучасних волинських іконописців.

Просмотров: 30 | Добавил: admin | Дата: 22.08.2018 | Комментарии (0)

 

 

 

 

 

           21 серпня 2018р. Музей волинської ікони відвідали учасники та організатори VIIІ Міжнародного пленеру іконопису і сакрального мистецтва «Боже милосердя», який традиційно проходить у Центрі інтеграції «Карітас» Луцької дієцезії (село Замлиння Любомльського району). Організувала екскурсію до музею постійний учасник та ініціатор творчих акцій та проектів луцька художниця Тетяна Мялковська. Іконописці з України, Німеччини та Італії з великим зацікавленням оглянули експозицію музею та діючі виставки. Спілкувалася з художниками у залах музею його завідувачка Тетяна Єлісєєва. Наприкінці зустрічі, висловивши захоплення побаченим, гості виявили бажання сфотографуватись біля знаменитої Холмської Чудотворної ікони Богородиці.

Просмотров: 14 | Добавил: admin | Дата: 22.08.2018 | Комментарии (0)

Лист колективу Музею волинської ікони щодо ситуації, яка склалася навколо приміщення за адресою вул Ярощука, 16.

17 серпня 2018 р. відбулося засідання постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад, сіл, селиш міст області Волинської обласної ради, де розглядалося питання щодо ремонту приміщення Музею волинської ікони. В той же день вийшов сюжет телеканалу «Аверс» про «скандал» навколо цього приміщення, «корупційні схеми», «неякісний ремонт» і «можливе привласнення коштів».

На засіданні комісії Вячеслав Рубльов заявив, що «має чимало питань до керівництва музею. Насамперед, йдеться про те, що ремонт не ініціювався упродовж багатьох років». Трохи історії. У 2012 р. за ініціативи Бориса Клімчука (лист- клопотання від 03.07. 2012 р. № 4/46) та рішення постійної комісії обласної ради з питань використання майна спільної власності територіальних громад, сіл, селиш міст області від 06.08.2012 №28/1 головою ради В. Войтовичем 13.08 2012 р. було видане розпорядження про передачу приміщення по вул. Ярощука, 16 на баланс Волинського краєзнавчого музею. Приміщення призначалося під фонди Музею волинської ікони. У 2013 р. Волинський краєзнавчий музей почав оформляти документи на приміщення: листи на Волинське обласне бюро технічної інвентаризації., Луцьку міську раду про землевідведення, підготовка і заключення охоронного договору на приміщення як пам’ятку архітектури і т.д. У цьому ж році дирекція музею звернулася до Волинського філіалу «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (лист №437/1-4 від 13.11.2013 ) про попередній огляд будинку по вул. Ярощука, 16 та виготовлення проектно-кошторисної документації по його ремонту. Фахівцями філіалу 19. 11. 2013 р. було зроблене обстеження будинку на проведення капітального ремонту, про що є листи-відповіді Волинському краєзнавчому музею за № 208/1-8, 209/1-8, де вказана вартість проектно-кошторисної документації – 100 тис. грн. і орієнтовна вартість робіт по капремонту – 950 тис. грн. В 2014 р. виготовлено проектно-кошторисну документацію, відповідно до якої на 2015 рік в бюджеті передбачались кошти на капітальний ремонт в сумі 987,881 тис.грн.. Однак, ці кошти так і не були виділені. В наступні роки в запитах при формуванні бюджетів прохання музею про виділення коштів не враховувались.

Нарешті в обласному бюджеті 2017 р. обласна рада передбачила на потреби капітального ремонту згідно зведеного кошторисного розрахунку у сумі 1039,393 тис.грн. Договір про проведення ремонтних робіт був підписаний на 2017-2018 рік, у якому підрядник гарантував якість робіт протягом 10 років та вчасне виконання робіт.

А далі почалося найцікавіше. Візит до музею взимку 2018 р. Вячеслава Рубльова, якого працівники музею ознайомили з умовами зберігання відреставрованих памяток у фондах, та обєктом ремонту по вул. Ярощука, 16. Оглянувши будівлю, Вячеслав Рубльов зазначив, що приміщення замале для музею і чи не хоче музей іншого, більш великого приміщення, правда у далекій перспективі. Далі приїзд до музею Мирослави Якимчук, заступника керуючого справами начальника відділу з питань управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та землями комунальної власності, яка очікувала побачити крім завідувачки і директора музею Анатолія Силюка, щоб поговорити про надання музею знову ж таки іншого, безадресного і знову ж у перспективі (якій?), приміщення. На що отримала відповідь, що будинок на Ярощука, 16 є ідеальним для розміщення фондів, тому що знаходиться недалеко від музею, а не на 33 чи 40 кварталі. Логічним завершенням стало засідання комісії обласної ради, де було зазначено, що «працівниками виконавчого апарату було виявлено ряд недоліків (які фахівці будівельної справи це визначали ?) і відхилень від Робочого проекту». На засіданні комісії керуючий справами виконавчого комітету апарату обласної ради Дмитро Дубняк заявив, що «роботи проводилися в обхід тендерних процедур». Щодо тендерних процедур тобто системи «Прозоро», то вони проводяться в залежності від суми. Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля робіт ДК 021:2015 - 45453000-7- Капітальний ремонт і реставрація не підпадає під дію Закону, оскільки вартість предмета закупівлі робіт менше 1,5 мільйона гривень. Кандидатура підрядника згідно законодавства була погоджена Управлінням капітального будівництва Волинської облдержадміністрації № 835/03/1-17 від 27.06.2017 та першим заступником Волинської ОДА О.Б. Стєпанцовим №6758/56/1-17 від 12.07.2017. Документація погоджена Управлінням культури ВОДА у відповідності до ст.26 Закону України «Про охорону культурної спадщини». А що стосується повідомлення про підрядника, як брата чоловіка завідувачки музею, то ні за родинними зв’язками, ні юридично за законодавством він не є її родичем, це по-перше. А по-друге згідно посадових інструкцій, вона організовує науково-дослідну, експозиційну, масово-освітню роботу колективу музею. Завідувач відділу ВКМ не заключає договори, не підписує фінансові документи, не вибирає підрядника і не може вплинути на його вибір. За 25 років керівництва підрозділом ВКМ заслужила авторитет, повагу і бездоганну репутацію науковця і керівника. І звання «Заслужений працівник культури» отримала не випадково.

Пан Дубняк також зазначив, що «напередодні він говорив з автором проекту ремонту приміщення, який не погоджується на корегування після самовільно виконаних робіт, бо вважає, що вони зроблені неякісно». Хочемо зауважити, що 19 липня 2018 р. керівництво Волинського краєзнавчого музею, підрядник, головний інженер проекту Соловйов Г.В, працівник КП «Волиньпроект» Маковський І.В., Матяшов В.І. (здійснює технічний нагляд) зустрічалися на об’єкті у зв’язку з тим, що підрядник в 2017 році розпочав роботи з підсилення фундаментів будівлі, що не було передбачено робочим проектом. За результатами зустрічі досягли домовленості провести коригування проектно-кошторисної документації в межах кошторисної вартості. Соловйовим Г.В. був проведений візуальний огляд водопровідних та каналізаційних труб. Протікання, тріщини в чавунних трубах відсутні. За його словами їх заміна не є обов’язковою. Стосовно доцільності проведення робіт по заміні електрообладнання, підрядник Єлісєєв В.Г. має надати в КП «Волиньпроект» аргументоване заключення спеціалістів. Також підрядник пообіцяв провести роботи по заміні радіаторів опалення. Для проведення корегувальних робіт, як зазначив автор проекту, інституту потрібен лист від Волинського краєзнавчого музею, що і було зроблено. (лист Директору КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради Доротію А.М. від 20.07.2018 вих. №267/1-4).До речі, всі етапи ремонту і стан приміщення після відбиття штукатурки з тріщинами на зовнішніх стінах, стан фундаментів після їх розкриття, стан внутрішніх стін з грибком та інше фотофіксовані.

Склалося враження, що вердикт, щодо приміщенні вже був готовий заздалегідь. Не просто провести перевірку якості робіт державною архітектурно-будівельною інспекцією, і якщо є недоліки і невідповідності проекту, вимагати у підрядника усунення їх власним коштом і таким чином закінчити капітальний ремонт приміщення у найближчий час. А «вилучити (!) приміщення з оперативного управління Волинського краєзнавчого музею і передати його до КП «Управління будинком обласної ради» для «забезпечення фахового завершення ремонтних робіт», а потім повернути знову музею» (якщо воно відбудеться?) Пропозиції Сергія Слабенка і Святослава Кравчука залишити приміщення по вул. Ярощука, 16 музею і провести перевірку якості виконан ... Читати дальше »

Просмотров: 37 | Добавил: admin | Дата: 20.08.2018 | Комментарии (0)

 

 

 

 

 

 

 

 

21 серпня 2018 р. о 14 год. у Музеї волинської ікони відбудеться презентація виставкового проекту «Колекції Музею волинської ікони», присвяченого 25-річчю діяльності музею по збереженню, дослідженню і популяризації сакральної спадщини Волині.

26 серпня 2018 року виповнюється 25 років Музею волинської ікони, відділу Волинського краєзнавчого музею. За роки діяльності Музей волинської ікони, презентуючи давню сакральну спадщину Волині, став яскравим явищем культурного розвитку України: центром досліджень, освіти, комунікації, культурної інформації і творчих новацій.

На сьогодні унікальна збірка музею нараховує понад дві тисячі пам’яток сакрального мистецтва. Твори темперного і олійного іконопису, скульптура, предмети металопластики і декоративного різьблення XVIXIX ст. дозволяють вивчати різноманітні аспекти давньої художньої культури Волині. Більше чотирьохсот одиниць збереження – ікони кінця XVIII – початку XХ ст., вилучені на волинських митницях при спробі незаконного вивезення за кордон.

Впродовж 25 років у реставраційній майстерні Волинського краєзнавчого музею, Національному науково-дослідному реставраційному центрі і його Львівській філії, Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури були повернуті до життя більше 300 пам’яток іконопису, декоративної різьби і скульптури. У восьми залах музею сьогодні демонструються понад 130 творів волинського темперного іконопису, царські врата, скульптура XVI – XVIIІ ст. Решту колекцій музей періодично презентує на виставках у Луцьку, Києві, Чернігові, Дніпрі, Острозі, Вараші, Нетішині та ін.

Нинішній виставковий проект, присвячений 25-річчю музею, презентує зразки колекцій західноєвропейського живопису XVIII-XIX ст., металопластики ХІХ-ХХ ст., різьби і скульптури доби українського бароко, пізньої хатньої ікони ХІХ ст., твори сучасних волинських іконописців.

Вперше представлені образи XVIII ст. «Жертвоприношення Авраама», «Іоан Златоуст», «Непорочне зачаття. Христос у терновому вінці» та ін., виконані на полотні олійними фарбами. Їм властиве живописне моделювання, світський характер і посилена декоративність. Колорит ікон будується на поєднанні барв вохристого, червоного, білого, зеленого. Символічні сюжети «Непорочне зачаття», «Христос євхаристійний», «Недремне око», «Коронування Богородиці» своєрідно і оригінально розкривають ідейну сутність християнського віровчення і писалися, найвірогідніше, для греко-католицьких храмів чи костелів.

Колекція церковної дерев’яної різьби та скульптури була зібрана музейниками під час наукових експедицій 1980-2000-их років і продовжує поповнюватись сьогодні. Найбільш представницька і різноманітна група розп’ять. Хрест-розп’яття, що демонструється, відзначений майстерністю опрацювання фігури Ісуса Христа, емоційністю лику Спасителя. Статичність та спокій втілює скульптурне зображення Святої, яка тримає розгорнутий сувій.

Колекція мідного старообрядницького лиття XVIII-XIX ст. сформувалася у 1990 - 2000-их роках. Головним джерелом надходження стала передача пам’яток волинськими митницями та СБУ у Волинській області. Напрестольні та кіотні хрести, ікони з образами Богородиці, Спаса, святого Миколая, складні чотиристулкові «Дванадесяті свята» та тристулкові «Моління», натільні ікони виконані технікою лиття, часто з використанням різнокольорових емалей.

Хатні ікони кінця XVIII – початку XХ ст., вилучені на волинських митницях, вирізняються майстерністю виконання, широкою гамою кольорів, багатством золота, різноманітністю образів і сюжетів. Ікони «Моління», «Богородиця Живоносне джерело», «Іоан Хреститель», «Святий Миколай», «Дванадесяті свята», «Покрова» відзначені високим художнім стилем і символічною образністю.

На виставці представлені ікони сучасних іконописців, колекцію творів яких музей починає формувати.

Просмотров: 23 | Добавил: admin | Дата: 19.08.2018 | Комментарии (0)

 

 

 

 

 

 

 

 

Святий апостол Петро.  Святий апостол Павло.

          (Ікони з апостольського ряду)                                                            

 Кінець XVIIст.                                                                                    

 Дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення.                      

Походять з церкви Святої Трійці  с. Матейки Маневицького району.  

Експонуються в Музеї волинської ікони.

 

12 липня відзначаємо день пам’яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла. Понад дві тисячі років Церква звертає свій погляд до цих світочів православної віри. Вибрані Богом, вони пронесли через усе земне життя любов до Спасителя, проповідь благочестя і милосердя. Різним був їхній шлях до Христа, але обидва є свідченням мудрості та сили Господа і справжніми стовпами істинної віри.

Їх пошанування почалося відразу ж після страти, зображення ж відомі з ІІІ–IV ст. – це фрески катакомб і мозаїки древніх храмів на території сучасної Італії. В ту пору апостолів малювали по-різному: то молодими і безбородими, то зрілими людьми з бородами... За переказами, існували їх прижиттєві зображення, які лягли в основу цих традицій. Зазвичай апостола Петра малюють літнім, але міцної статури з коротким сивим хвилястим волоссям і короткою бородою, лисиною і грубуватими рисами обличчя. Апостол Павло змальовується низькорослим, із високим чолом або лисиною, великим носом, темним волоссям і довгою бородою. Традиційні одежі апостола Петра – голубий або зелений хітон і поверх нього жовтий чи вохристий гіматій, в апостола Павла – вишневий гіматій поверх синього хітона. Ноги, як правило, босі або в сандаліях. З IV ст. цих угодників малюють із німбами. Характерними атрибутами апостолів є сувої – символ християнського вчення. Особливі атрибути з’явилися у зображеннях із середини IV ст.: в апостола Петра є «ключі від Царства Небесного», відповідно до євангельського тексту (Мф. 16:19), а в апостола Павла – меч, яким його стратили, і книга, що вказує на нього як автора послань. Петра і Павла малювали у різних композиціях чи одноосібно. Їхні зображення стали незмінною приналежністю деісісного чину (другого чи третього ряду іконостасу): апостол Петро розміщується по праву руку від Спасителя, вслід за архангелом Михаїлом, апостол Павло – по ліву, за архангелом Гавриїлом.

Образи Петра й Павла з апостольського ряду, що експонуються в Музеї волинської ікони, представляють народне малярство нашого краю. Невідомий майстер створив образи, в яких є і свій стиль, і гармонія, і духовне наповнення. Незважаючи на спрощеність і деформацію пропорцій персонажів, примітивність у змалюванні окремих деталей, автор досягає надзвичайної художньої виразності. Передусім захоплюють прекрасні, одухотворені лики святих із великими, сповненими мудрості й умиротворення очима, лики, у яких відбилися досвід і переконання. Волинський народний художник, без сумніву, був обізнаний із традиціями у зображенні апостолів і знав канони візантійського іконопису. Це підтверджують і добір атрибутів, і постави, і яскраво передані портретні риси, і навіть дотримання традиції в кольорах одеж. Ікони передають безпосереднє, емоційне почуття митця та чисте, живе і щире почуття вірянина, вони сповнені самобутньої естетики й духовної глибини.

 

Просмотров: 83 | Добавил: admin | Дата: 12.07.2018 | Комментарии (2)

До уваги відвідувачів!

28 червня - День Конституції України - музей вихідний.

В усі інші дні – працює згідно розпорядку своєї роботи і чекає на Вас!

Просмотров: 56 | Добавил: admin | Дата: 27.06.2018 | Комментарии (0)

1-2 червня 2018 р. у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури України відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Шляхи розвитку українського мистецтвознавства та реставрації. До 55-річчя викладацької діяльності Л. С. Міляєвої на кафедрі ТІМ НАОМА». Участь у роботі конференції взяли Євгенія Ковальчук, заступник директора з наукової роботи Волинського краєзнавчогго музею та Тетяна Єлісєєва, завідувач Музею волинської ікони.


Програма конференції була надзвичайно насиченою. Девяносто два учасники конференції представляли наукові та реставраційні інституції, музейні заклади, заповідники, художні галереї, бібліотеки України.

Висвітлювались питання історичного досвіду і сучасносного стану реставрації в Україні, мистецтвознавчих досліджень останніх років, українського мистецтва у міжнародному контексті та інш. Мали можливість не тільки прослухати цікаві доповіді, але й поспілкуватися з колегами і давніми друзями музею.

 

 

Особливого натхнення до подальшої роботи, життєвого оптимізму надало нам безпосереднє спілкування з Людмилою Семенівною Міляєвою, доктором мистецтвознавста, професором кафедри теорії та історії мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, академіком Національної академії мистецтв України. Легенда українського мистецтвознавста Людмила Семенівна зачаровує відкритістю, щирістю, делікатністю, толерантністю у наукових дискусіях, готовністю поділитися досвідом і знаннями, підтримати мудрою порадою. Ми пишаємося тим, що Людмила Семенівна - учасник багатьох конференцій "Волинська ікона: дослідження та реставрація", голова комісії по атрибуції Холмської Чудотворної ікони Богородиці та автор статті про святиню у альбомі-каталозі "Музей волинської ікони у Луцьку". Бажаємо Людмилі Семенівні здоров'я, довгих літ, сповнених натхненням, науковими відкриттями, вдячними учнями та послідовниками.

Просмотров: 129 | Добавил: admin | Дата: 04.06.2018 | Комментарии (1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Причащання Святого Онуфрія. XVIII ст. Дерево, левкас, темпера, гравіювання, золочення.

Походить з церкви Покрови Богородиці села Ставки Турійського району.

Реставрована у 2017 р. у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Історія життя Св. Онуфрія вражає надзвичайними подіями. У ІV ст. син перського царя став великим християнським подвижником. Майже 60 років він прожив у Єгипетській пустелі, там набув головних християнських чеснот – любові через смирення, чистоти та послуху. Пустельницький, суворий та самітницький спосіб життя у служінні лише Господу у християнстві став основою для розвитку інституту чернецтва.

Св. Онуфрія шанували як на Сході, так і на Заході. День його пам’яті – 25 червня. У кириличній традиції коротке житіє Святого входить у церковні службові книги. У західній традиції, на відміну від православного, життя Онуфрія рясніє численними легендами.

Згідно підручника з іконопису «Єрмінія», Св. Онуфрій – старець, оголений, з довгими до землі волоссям і бородою. Його зображали у повен зріст, фронтально, з трав’яним поясом на стегнах. У період ренесансу та пізнього європейського середньовіччя особливо популярним у живописі стає сюжет «Причащання Св. Онуфрія», який знаходить своє втілення на волинських іконах ХVIII ст. Поширення таких ікон у храмах Волині було повязане з ченцями – василіанами, покровителем яких вважався Св. Онуфрій. Майже у кожному монастирі греко-католицької традиції можна було побачити ікону з його зображенням.

Образ Св. Онуфрія волинського маляра повністю відповідає житійній оповіді. Він відмовився від наслідування царського престолу, тому корона і скіпетр лежать біля його ніг, його годував ворон у пустелі, тому овочі і фрукти – на поземі ікони, а поміж дерев – приручений лев риє йому могилу. Маляр створив підкреслено аскетичний образ Святого: худе, майже невагоме тіло та стражденний лик з глибокими зморшками на чолі і щоках. Іконописець детально прописує овочі і фрукти біля ніг Онуфрія: жовто-зелений гарбуз, редька та ін. У глибині печери намальований хрест, як символ тимчасовості земного життя. Святий у молитві звернений до Святої Трійці, яка благословляє його, про це свідчить зображення трьох променів, які прокреслюють гравійоване тло ікони.

Надзвичайне розповсюдження зображень Св. Онуфрія у ХVIII ст. було характерне не лише для Волині, але й для інших земель Речі Посполитої, особливо, східно-християнської традиції. Це свідчило про набуття культу Святого загальнодержавного характеру та його підтримку різними християнськими конфесіями, а особливо монастирським середовищем.

 

Просмотров: 43 | Добавил: admin | Дата: 04.06.2018 | Комментарии (0)

1 2 3 ... 23 24 »


Copyright MyCorp © 2018